Перейти к содержанию

Это интересно...


Рекомендуемые сообщения

ІІІ ступінь

- почесне звання „Лідер України” – за безперечне лідерство у виробничій, бізнесовій, науковій і творчій сферах (нагрудний знак, диплом);

post-410-1222026448_thumb.jpg

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

QUOTE (SHPARIVNYK.UA @ Sep 21 2008, 10:37 PM)
ІІ ступінь
-почесна нагорода „Лицар Вітчизни” - за проявлення високої національної гідності та патріотизму, активну участь у соціально-політичному житті держави, відродженні її економіки та духовних цінностей (нагрудний знак, диплом)

Такой орден (?) видел у одного из заместителей начальника Киевского военного лицея имени Ивана Богуна. Все то же, но крест с колодкой, на которой лента из желтой, синей, белой, синей, желтой полос. К награде прилагалась шашка харьковского производства с гравировкой на лезвии.

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

QUOTE (Mykola Chmyr @ Sep 25 2008, 07:16 PM)
QUOTE (SHPARIVNYK.UA @ Sep 21 2008, 10:37 PM)
ІІ ступінь
-почесна нагорода „Лицар Вітчизни” - за проявлення високої національної гідності та патріотизму, активну участь у соціально-політичному житті держави, відродженні її економіки та духовних цінностей (нагрудний знак, диплом)

Такой орден (?) видел у одного из заместителей начальника Киевского военного лицея имени Ивана Богуна. Все то же, но крест с колодкой, на которой лента из желтой, синей, белой, синей, желтой полос. К награде прилагалась шашка харьковского производства с гравировкой на лезвии.

Забавно! Вот бы на фото полсмотреть wub.gif

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

  • 3 месяца спустя...

Про зародження та розвиток нагородної справи в Україні та в оборонному відомстві зокрема йдеться в інтерв’ю, яке напередодні Дня Збройних Сил дав нашому часопису начальник відділу присвоєння військових звань та нагороджень Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України

 

полковник Віталій АгеЄв.

 

— Шлях України до власних нагород був довгим і часом трагічним. Перші нагороди з’явилися в період визвольних подій 1917–1921 років і стали своєрідними символами сподівань та прагнень учасників національно-визвольного руху. Рішучими були кроки Павла Скоропадського, Директорії УНР, Західно-Української Народної Республіки щодо заснування власних нагород (приміром, орденів князя Ярослава Мудрого, Визволення та ін.). Однак внаслідок фатального перебігу подій більшість задумів так і не було реалізовано. Але вже той факт, що Україна прагнула мати власні нагороди, свідчить про розуміння на державному рівні значення нагородної справи для утворення й розбудови державності.

 

Спроби створити національну систему нагород за доби Української Народної Республіки реалізувалися значною мірою за межами України. Саме в 20–30-х роках XX століття було започатковано орденські знаки й медалі, якими в діаспорі вшановувалися учасники визвольних змагань.

 

— А як розвивалася нагородна справа в Україні за радянських часів?

 

— В радянській Україні процес розпочався із заснування в березні 1921 року ордена Трудового Червоного Прапора Української Соціалістичної Радянської Республіки. Та за вказівкою центральної влади СРСР у 1933 році нагородження ним припинилося. Спроба встановити в 1967 році власні українські нагороди (два ордени і дві медалі) не мали успіху через негативну позицію союзних ідеологічних інстанцій.

 

Втім у 20-х роках у радянській Україні почала формуватися система почесних звань, якими відзначалися громадяни за високу професійну майстерність та вагомі трудові досягнення. В умовах, коли в СРСР нагороджували виключно загальносоюзними орденами і медалями, почесні звання залишалися чи не єдиною ознакою «нагородного суверенітету» радянської України. На кінець 80-х років в Українській СРСР існувало 29 почесних звань. Вони є чинними у нагородній системі й незалежної України.

 

— Чи стало це підґрунтям для встановлення нагород у незалежній Україні?

 

— Безперечно, безперервність процесу нагородотворення, який тривав у діаспорі та на території радянської України, підготувала встановлення власних нагород незалежної держави.

 

А головне — для молодої держави, яка обрала демократичний шлях розвитку, створення власної системи нагород стало вагомим кроком у розвитку української державності.

 

Так, 13 лютого 1992 року поправкою до Конституції УРСР 1978 року було надано право Президентові України встановлювати президентські відзнаки і нагороджувати ними як державними нагородами. Нова Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року, закріпила повноваження Президента нагороджувати державними нагородами України, встановлювати президентські відзнаки і нагороджувати ними.

 

— Чи можна стверджувати, що сьогодні в Україні чітко діє цілісна система нагородження?

 

— Так, на цей час в Україні створена достатньо налагоджена система нагородження, яка регламентується Законом України «Про державні нагороди України», низкою Указів Президента України а також статутами і положеннями про державні нагороди України.

 

Значну частину нагородної системи держави становлять відомчі нагородні системи центральних органів виконавчої влади. Відомчі заохочувальні відзнаки є невід’ємним атрибутом більшості міністерств та відомств. Право на їх заснування надає Указ Президента України від 18 листопада 1996 року № 1094 «Про відомчі заохочувальні відзнаки». Відповідно до Примірного положення про відомчі заохочувальні відзнаки, затвердженого Указом Президента України від 13 лютого 1997 року № 134 вони засновуються після експертизи і позитивного висновку Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України і можуть мати вигляд медалей, нагрудних знаків, значків, грамот, вітальних листів. При цьому відомчі заохочувальні відзнаки не повинні відтворювати державні нагороди України.

 

— Коли і з чого власне почалася історія нагородної системи Міністерства оборони України?

 

— Поза всяким сумнівом, саме Міністерство оборони відчувало на початку 1990-х років найбільшу потребу в заснуванні як державних, так і відомчих нагород. Це було пов’язано, зокрема, з участю військовослужбовців у миротворчих операціях. Тому ще у 1992 році під час роботи комісії Президії Верховної Ради України у питаннях заснування державних нагород України Міністерством оборони, з-поміж іншого, було запропоновано заснувати орден «Військової доблесті і честі» та медаль «За військову службу», нагородження якими здійснював би Міністр оборони. Також було висловлено прохання дозволити Міністерству оборони України заснувати свої відомчі нагороди.

 

Проте лише влітку 1996 року в Міністерстві оборони було розроблено систему власних нагород та виготовлено ескізи відзнак. За конкретні заслуги військовослужбовці мали отримувати орден «Доблесть і честь» та медаль «За військову службу Україні», за вислугу 10, 15 і 20 років — медаль «За бездоганну службу» трьох ступенів, а понад 20 років — медаль «Ветеран військової служби».

 

Але при цьому найбільшою проблемою залишалась відсутність нормативно-правової бази для заснування цих нагород. Відповідно до чинного на той час законодавства Міністру оборони таке право не належало. Отже, залишався єдино можливий шлях — звернутися до Президента. Рішення глави держави було неочікуваним — Президентові так сподобалися медалі «За військову службу Україні» та «За бездоганну службу», що він виявив бажання заснувати їх як відзнаки Президента України.

 

Так чи інакше, ініціатива Міністерства оборони України дала поштовх для вирішення питання про відомчі нагороди взагалі. Як вже зазначалося вище, 18 листопада 1996 року був підписаний Указ Президента України №1094, яким міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади було надано право встановлювати відомчі заохочувальні відзнаки.

 

Це дало змогу Міністру оборони підписати 2 грудня 1996 року наказ №370 «Про заохочувальні відзнаки Міністерства оборони України», яким були затверджені положення про заохочувальні відзнаки взагалі та окремо положення про відзнаки «Доблесть і честь», «Ветеран військової служби», пам’ятний знак «5 років Збройним Силам України», а також їх описи.

 

Важливим кроком можна вважати встановлення наказом Міністра оборони України від 3 вересня 1999 року № 270 відзнак «Вогнепальна зброя» і «Холодна зброя». Відповідне положення визначає їх як особливу ступінь відзначення Міністром оборони офіцерів, генералів і адміралів, а також інших осіб, які мають відповідні заслуги перед Збройними Силами України.

 

Для відзначення 10-ї та 15-ї річниць Збройних Сил України були встановлені відзнаки Міністерства оборони — медалі «10 років Збройним Силам України» (наказ Міністра оборони України від 4 вересня 2001 року № 310) та «15 років Збройним Силам України» (наказ Міністра оборони України від 6 квітня 2006 року № 174).

 

Для вшанування військовослужбовців, які беруть участь у миротворчих операціях, наказом Міністра оборони України від 20 травня 2003 року № 143 встановлено пам’ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець», а наказом від 13 вересня 2003 року № 292 — медаль «За миротворчу діяльність».

 

У 2002 році постало питання про встановлення відомчих заохочувальних відзнак за вислугу років. Безпосереднім поштовхом послужив Указ Президента України від 21 лютого 2002 року №157 «Про додаткові заходи щодо посилення турботи про захисників Вітчизни, їх правового і соціального захисту, поліпшення військово-патріотичного виховання молоді». Відповідно до п.2 цього Указу Міністерству оброни та іншим «силовим» відомствам приписувалося подати Комісії державних нагород та геральдики пропозиції щодо встановлення заохочувальних відзнак для нагородження військовослужбовців за вислугу 10, 15 та 20 календарних років. Таким чином, у Міністерстві оборони України було засновано медаль «За сумлінну службу» І, ІІ і ІІІ ступенів.

 

Паралельно з розробкою та погодженням проекту медалі «За сумлінну службу» у 2002 році Головне управління кадрової політики Міністерства оборони України та Воєнно-геральдична служба почали активну роботу з розширення системи заохочувальних відзнак. Було розроблено проекти відзнаки «Знак пошани», медалей «За зразкову службу», «За особисті досягнення», «За сприяння Збройним Силам України». Відзнаку «Знак пошани» було встановлено наказом Міністра оборони України від 20 травня 2003 року №142. У загальній ієрархії відзнак вона стала другою за значенням після відзнаки «Доблесть і честь», яка до того ж надає офіцерам Збройних Сил України право вступу в Національну академію оборони України поза конкурсом.

 

— Чи проводиться сьогодні робота з удосконалення нагородної системи Міністерства оборони України?

 

— Так, на виконання завдань Концепції кадрової політики в Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 27 листопада 2007 року, стосовно удосконалення механізмів матеріального та морального стимулювання діяльності військовослужбовців Збройних Сил України Департаментом кадрової політики Міністерства оборони протягом 2008 року була проведена робота щодо запровадження двох нових відзнак Міністерства оборони — нагрудних знаків «За зміцнення обороноздатності» та «За розвиток військового співробітництва». Відтак у травні 2008 року зазначені нагороди були запроваджені відповідними наказами Міністра оборони (від 21 травня 2008 року № 219 та від 21 травня 2008 року № 218).

 

Останніми роками утвердилася практика виїзду наших працівників разом з Міністром оборони безпосередньо на місця подій для проведення церемонії нагородження. Так, ми зустрічали наших військовослужбовців, що поверталися з Іраку після виконання миротворчої місії, в аеропорту Бориспіль, і вручення нагород відбувалося прямо на злітній смузі. Або виїжджали до Західної України після проведення військовослужбовцями робіт з ліквідації наслідків повені. Все це свідчить про те, що нагородна система значно наблизилася до військ, і люди розуміють, що їх служба, їх робота на видноті.

 

— А з яких матеріалів виготовляються українські військові відзнаки?

 

— Переважно з бронзи, латуні та томпаку. З матеріальної точки зору відзнака «Доблесть і честь» є однією з дорогих нагород, при її виготовленні застосовуються гарячі емалі.

 

— Хто стояв у витоків формування заохочувальної системи Міністерства оборони України?

 

— Створенню нагородної системи сприяла кропітка та сумлінна праця багатьох офіцерів та працівників центрального кадрового органу Міністерства оборони України. Серед них — генерал-майори запасу О. Щикотовський та С. Николаєнко, полковники запасу В. Іванов, М. Курячий, полковники О. Шурупов, В. Бочковський та В. Огородников. А над оригінальним та сучасним зовнішнім виглядом існуючих відзнак, як і в попередні роки, працюють начальник відділу військової символіки та геральдики Збройних Сил України полковник запасу О. Муравйов та художник-дизайнер Л. Матяш.

 

На сучасному етапі значний внесок у розвиток та удосконалення системи нагород Збройних Сил України роблять заступник Міністра оборони України В. Діброва, директор Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України А. Медвідь та його заступник полковник запасу В. Колесник.

 

Протягом 1996–2008 років відзнаками Міністерства оборони було нагороджено близько 300 000 осіб. Крім цього, за поданням Міністерства оборони 560 військовослужбовців і працівників Збройних Сил України нагороджено державними нагородами України, 108 — відзнаками Кабінету Міністрів України.

 

— Які пільги та привілеї надаються нагородженим у Збройних Силах України? В армії США, приміром, медаль Пошани надає низку привілеїв її власникові: кожен військовослужбовець збройних сил США, незалежно від військового звання або посади, включаючи навіть Президента США, який не має відповідної нагороди, повинен першим привітати військовослужбовця — кавалера цієї нагороди. До того ж їх система нагород передбачає матеріальну складову — виплату премій та добавок до пенсій.

 

— На превеликий жаль, на сьогоднішній день жодна нагорода у Збройних Силах України матеріально не підтримується. Проте Міністром оборони України прийняте відповідне рішення, і ми працюємо над цим питанням. Ймовірно, за прийнятних фінансових умов, у термін 2009–2011 років до деяких нагород, якими нагороджуються військовослужбовці, буде введено матеріальну підтримку. Сума її поки що остаточно не визначена, однак, беручи до уваги досвід інших силових структур, можна припустити суму від двох до п’яти мінімальних посадових окладів командира взводу або від двох до п’яти посадових окладів військовослужбовця служби за контрактом 1-го розряду в залежності від ступеня нагороди та її статусу.

post-410-1231054865_thumb.jpg

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Хрест Пошани «За віру, вірність державі» засновано з метою відзначення та заохочення до подальшої діяльності найдостойніших співвітчизників і громадян іноземних держав. Він вручається за вагомі здобутки у відродженні в Україні громадянського суспільства, помітні досягнення в економічному процвітанні нашої держави, сумлінну службу в правоохоронних органах, мужність, самовідданість та рішучість, виявлені під час виконання службового обов’язку, гідне представлення України за її межами, а також – за плідну миротворчу діяльність та благодійництво.

 

Український фонд науково-економічного та юридичного співробітництва був створений наприкінці 2000 року Державною податковою адміністрацією України і Міністерством внутрішніх справ України з метою сприяння розвитку економіки України, внутрішній безпеці, розбудові правоохоронних органів, зміцненню та подальшому становленню фінансової системи держави. Завдяки поєднанню ділової, правоохоронної, наукової та просвітянської еліти фонд отримав змогу ефективно сприяти становленню нового покоління українських громадян, підтримувати кращі починання молодих митців, дбати про розвиток української культури.

post-410-1231731995_thumb.jpg

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Награды фонда "Науково-економічного та юридичного співробітництва": Крест Почета "Большая звезда Украины", Крест Почета "За веру, верность Украине", Крест Почета "За веру, верность державе", Крест Почета "За возрождение Украины", Крест Почета "Святой Князь Александр Невский", "Князь Святослав", "Закон, честь, мужество", "За духовное возрождение". Есть еще и знаки почета. "За сумлінну службу Україні". А также Золотой знак Почетного члена Фонда.

 

Крест Почета "Большая звезда Украины" изготавливается из золота 750 пробы и украшается четырьмя бриллиантами и двенадцатью гранатами. Крест Почета "За веру, верность Украине" также изготавливается из золота 750 пробы и украшается восемнадцатью бриллиантами. Крест Почета "За веру, верность государству" тоже из золота 750 пробы и восьми сапфиров.

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Для публикации сообщений создайте учётную запись или авторизуйтесь

Вы должны быть пользователем, чтобы оставить комментарий

Создать учетную запись

Зарегистрируйте новую учётную запись в нашем сообществе. Это очень просто!

Регистрация нового пользователя

Войти

Уже есть аккаунт? Войти в систему.

Войти
×
×
  • Создать...